Рекомендації населенню на випадок можливого пошкодження Запорізької атомної електростанції та подальшого викиду радіоактивних речовин 

Консультативна група Greenpeace з питань радіаційного захисту

Онлайн-мапа SaveEcoBot, де можна відстежити рівень радіації в повітрі у режимі реального часу

Інфографіка з основними рекомендаціями, вільна для завантаження та поширення

Загальна інформація

Запорізьку атомну електростанцію в Україні було атаковано та захоплено російськими збройними силами та державною корпорацією “Росатом” 4 березня 2022 року. В результаті цієї безпрецедентної за своєю злочинністю події в історії ядерної енергетики безпека та захищеність шести реакторів і високоактивних ядерних відходів на території Запорізької АЕС були поставлені під серйозну загрозу. Як показало навмисне руйнування росіянами Каховської дамби 6 червня 2023 року, з точки зору їхніх дій можливими є абсолютно будь-які заходи щодо навмисного пошкодження комплексу Запорізької атомної електростанції. Існує цілий спектр сценаріїв розвитку подій, включаючи такі, що передбачають потенційні викиди радіоактивних речовин – деякі з них є суто теоретичними доти, доки вони не відбудуться, і якщо вони відбудуться взагалі. Народ України, особливо жителі Південної України, в тому числі ті, хто перебувають під російською військовою окупацією, живуть у цій реальності кожного дня. Це одна з багатьох причин, чому росіяни мають негайно припинити окупацію Запоріжжя, а всі збройні сили і персонал “Росатому” повинні залишити територію України. Допоки на російську сторону не здійснюється рішучого міжнародного тиску, в тому числі всеосяжних санкцій проти ядерної торгівлі з “Росатомом”, на жаль, немає жодної перспективи того, що росіяни залишать незаконно захоплену територію України у найближчому майбутньому. Тому можливість значного радіоактивного викиду, спричиненого навмисними діями росіян, залишається. Враховуючи постійне погіршення умов на станції та незважаючи на рішучі зусилля українських працівників, що залишилися на робочих місцях, чим довше триватиме окупація на чолі з «Росатомом», тим вищими є ризики радіоактивного забруднення навколишнього середовища. Ці рекомендації, підготовлені фахівцями Greenpeace з питань радіаційного захисту, мають на меті підтримати та доповнити існуючі в Україні державні інструкції та процедури відповідних органів України з планування та регулювання надзвичайних ситуацій. При підготовці цих матеріалів ми також прагнули не створювати зайвого і абсолютно необґрунтованого додаткового напруження і занепокоєння для населення України, яке і без того страждає в умовах війни.

Хоча шість реакторів Запорізької АЕС зупинені з вересня 2022 року, гаряче радіоактивне паливо всередині реакторних корпусів і басейнів для зберігання відпрацьованого ядерного палива все ще потребує охолодження, для чого необхідна охолоджувальна вода та електроенергія для роботи циркуляційних насосів. Тривалий період зупинки – понад один рік – означає, що залишкове тепло ядерного палива є менш інтенсивним у порівнянні з активно працюючим реактором. Якби реактори залишалися зупиненими, було б більше часу для втручання працівників, щоб спробувати уникнути пошкодження ядерного палива і радіоактивних викидів. Однак, дії росіян можуть або скоріш за все стануть на заваді такому втручанню. У разі руйнування водойми-охолоджувача Запорізької АЕС, в інших резервуарах, в теорії, все ще є достатньо води, щоб охолоджувати радіоактивне паливо протягом декількох місяців. Це вимагатиме втручання працівників станції. Однак, якщо ставок-охолоджувач буде навмисно зруйнований росіянами, таке втручання також може бути зірване.

У разі припинення подачі електроенергії на АЕС через електромережу, в наявності є дизель-генератори. Така ситуація є небезпечною, але безпосередньо не спричинить радіоактивного викиду. Знову ж таки, це залежатиме від втручання працівників, яке може бути блоковане російськими окупантами. З початку окупації станції російськими окупантами вже сім разів траплялося, що Запорізькій АЕС доводилося покладатися на дизель-генератори, для того, щоб забезпечити критично важливе охолодження.

У разі повної відсутності охолодження (електроенергії та/або охолоджувальної води, в тому числі від дизель-генераторів) басейнів витримки відпрацьованого ядерного палива, до початку викиду радіоактивності все ще залишається час реакції, який може становити кілька днів. Протягом цих днів працівники станції можуть перезапустити функції охолодження за допомогою альтернативних резервних систем. Однак це не гарантовано, особливо через те, що російські війська можуть перешкодити таким життєво важливим заходам.

У ці критично важливі дні українська влада намагатиметься отримати максимально достовірну інформацію про те, що відбувається на АЕС та в її безпосередньому довкіллі, але через російську окупацію ця інформація вже зараз є обмеженою та засекреченою. Росатом і російські збройні сили зараз блокують доступ до передачі даних радіаційних замірів. Доступні лише дані, які надаються експертами місії МАГАТЕ на станції із затримкою у 2-4 дні.

У цих надзвичайно складних умовах населення України має слідкувати за офіційними каналами інформації, офіційною інформацією по радіо та через офіційні соціальні мережі, такі як Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Держатомрегулювання, ДНТЦ ЯРБ, Український гідрометеорологічний центр, місцеві органи влади, органи військового управління та поліція. Тільки вони можуть належним чином оцінити, що потрібно робити людям до і після можливого викиду радіоактивних речовин, ґрунтуючись на наявній інформації.

Викид із зупиненого ядерного реактора буде принципово відрізнятися від викиду на Чорнобильській АЕС у 1986 році та викидів з реакторів Фукусіма Дайічі. По-перше, короткоживучі ізотопи (такі як йод-131 і благородні гази) вже давно розпалися і не будуть вивільнені у будь-якій значній кількості. У порівнянні з Чорнобилем, у Запоріжжі виглядає малоймовірним вивільнення значної кількості плутонію, америцію або стронцію, оскільки вони менш летючі, аніж цезій, до того ж чорнобильський реактор та реактори на ЗАЕС різних типів. На жаль, існують сценарії, котрі зокрема пов’язані із серйозним пошкодженням басейнів зберігання відпрацьованого ядерного палива з сотнями тонн високорадіоактивного відпрацьованого палива, де можливі значні викиди цих та інших небезпечних радіонуклідів. Враховуючи минулі дії росіян, у тому числі руйнування Каховської греблі, всі варіанти спричинення серйозних радіологічних наслідків, попри будь-які раціональні та морально-етичні міркування, є можливими. За цих обставин роль українських служб із надзвичайних ситуацій та органів влади є критично важливою.

Оскільки запорізькі реактори зупинені вже протягом багатьох місяців, у ядерному паливі немає значної кількості короткоживучого радіоактивного йоду. Тому в разі ядерного викиду немає необхідності приймати таблетки йоду, щоб захистити щитовидну залозу від впливу радіоактивного йоду. Якби «Росатом» і російські збройні сили перезапустили один або кілька реакторів, йод знову почав би вироблятися. Але поки що цього не відбувається.

Враховуючи досвід Фукусіми, слід зазначити, що евакуація може мати негативні наслідки, якщо вона проводиться неорганізовано; наприклад, евакуація з лікарні може наразити на небезпеку пацієнтів. Крім того, самостійна евакуація під час радіоактивного викиду може наразити на небезпеку вас і вашу родину. Однак, як показало трагічне руйнування Каховської дамби, російський окупант не вжив жодних заходів для порятунку українців, які живуть під його тимчасовою окупацією, в тому числі й щодо евакуації. Отже, в таких умовах самостійна евакуація може бути єдиним варіантом порятунку життя.

У багатьох випадках сховатись від радіації у своєму помешканні чи будинку може захистити вас краще, ніж опинитися на вулиці у неналежний час у неналежному місці. Влада прийматиме рішення щодо заходів (наприклад, евакуації) відповідно до власної оцінки стану атомної електростанції, погодних умов (наприклад, напрямку вітру) і вашого місцезнаходження (чи прогнозується або відбувається викид радіації у вашому напрямку, виходячи з прогнозу погоди).

Greenpeace виступав із критикою органів влади, відповідальних за атомну енергетику Японії після ядерної катастрофи на АЕС Фукусіма у 2011 році, а також європейської влади після Чорнобильської катастрофи у 1986 році. Але у випадку з Україною сьогодні ми маємо всі підстави вважати, що найкращим джерелом інформації буде інформація, отримана від українських органів влади. Greenpeace буде здійснювати незалежний моніторинг ситуації.

Радіаційний захист в умовах війни та його наслідки

Кожен захід радіаційного захисту має бути зваженим з огляду на загрозу триваючої війни з російською федерацією і не наражати вас на небезпеку від вибухових речовин чи снарядів. Реагування на викид радіації має бути спрямоване на зменшення дестабілізації українського суспільства, яке і без того перебуває під величезним тиском.

Деякі заходи, які були б вжиті в мирний час, можуть бути неможливими або невиправданими під загрозою війни. Будь-яка оцінка безпеки має здійснюватися у більш широкому контексті загальних загроз для населення. Ефективний захист від радіації в умовах війни вимагає не тільки компетентного державного органу, але й здорового глузду кожної людини. 

Чим краще громадськість проінформована про ризики радіації до того, як відбудеться викид радіації, тим сильнішою буде готовність суспільства в цілому ефективно протистояти цій новій загрозі. Українське населення вразило весь світ демонстрацією своєї незламності під час війни, і цей дух має бути основою для подолання населенням цієї потенційної загрози.

Більше того, багато людей в Україні сьогодні мають життєво важливу роль у порятунку суспільства. Для них може бути виправдано отримати вищу дозу опромінення, ніж допустима для громадян, задля порятунку життя інших людей. Українська влада встановила ліміти для таких випадків.

Особливою проблемою є захист українського населення, яке проживає під російською окупацією. Багато заходів захисту, запроваджених українською владою, не зможуть їх досягти. Це ще одна причина, чому ця війна повинна закінчитися, а росіяни повинні поважати територіальну цілісність України.

Посилання:

  • Українські органи влади:
    * Настанови ДНТЦ ЯРБ є надійними на думку Greenpeace
    * Держатомрегулювання України
  • Міжнародна комісія з радіологічного захисту (МКРЗ) опублікувала Рекомендацію 146, всеохоплюючий документ “Захист населення і навколишнього середовища у випадку ядерної аварії”.
    * Це оновлена версія ICRP 111, яка була розроблена після Чорнобильської ядерної катастрофи 1986 року. Оновлений ICRP 146 включає в себе досвід ядерної катастрофи на Фукусімі у 2011 році. Втім, якби ядерна катастрофа сталася у Запоріжжі, вона мала б принципово інший контекст та іншу модель забруднення, і деякі з цих рекомендацій могли б бути неприйнятними.
    * Greenpeace має певні зауваження до ICRP 146, але в контексті ядерної катастрофи не варто вступати у дебати чи займатися пошуком розбіжностей. ICRP 146 пропонує достатньо практичних рекомендацій як базу для швидкого та ефективного прийняття рішень у кризовій ситуації.

Основні рекомендації для населення України:

На випадок аварії на Запорізькій атомній електростанції

  • Не панікуйте. Спеціалісти АЕС все ще можуть мати наявні засоби втрутитися у ситуацію та запобігти викидам радіоактивних речовин.
  • Якщо пошкодження АЕС стало результатом дій російських окупантів, а оперативному втручанню кваліфікованих працівників станції перешкоджають росіяни, результатом цього може стати масштабний витік радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
  • Якщо викиду радіоактивних речовин запобігти неможливо, органам влади України буде про це відомо за декілька днів до події, що дозволить ефективніше спланувати необхідні заходи. Однак, якщо інформація з АЕС не буде надана росіянами або представниками МАГАТЕ вчасно, то українська сторона не матиме достатньо часу попередити населення.
  • Greenpeace довіряє інформації від офіційних українських ядерних відомств та буде проводити незалежене спостереження за розвитком подій.
  • Не приймайте таблетки або розчин йоду, якщо на це немає чітких вказівок від органів влади.

‍Перше реакція у разі викиду радіоактивних речовин ( етап 1):

а. Важливо пам’ятати при перших діях:

  • Витік може бути незначним і здебільшого вражати територію у кілька кілометрів навколо електростанції, або ж це може бути великомасштабний витік, або витік середнього розміру. Масштабний витік все ще можливий, навіть якщо реактори перебувать у стані відключення впродовж кількох місяців.
  • Аварія на Запорізькій АЕС буде являти собою радіоактивну хмару, яка міститиме переважно радіоактивний цезій і не буде містити значної кількості радіоактивного йоду.
  • Під час руху такої хмари потрібно уникати перебування на відкритому повітрі, оскільки це може бути надзвичайно небезпечно не лише через забруднення одягу та шкіри, але й через те, що ви вдихатимете радіоактивні речовини у свої легені.

Радіоактивні речовини, що містяться у викидах із АЕС, можуть
осідати та забруднювати людей, котрі перебувають на відкритому
повітрі, споруди, джерела видобутку їжі, та води, худобу.

б. Що робити у першу чергу:

  • Перше, що обов’язково зробити: знайти захищене укриття, залишатися всередині укриття та стежити за оповіщенням від органів влади.
  • Евакуюватися можна лише тоді, коли на це є чітка вказівка органів влади.
    * Неорганізована (самостійна) евакуація може наражати на небезпеку вас та оточуючих під час витоку радіоактивних речовин.
    * Якщо буде вказівка евакуюватися, робіть це негайно (у будь-який момент може змінитися напрямок вітру, за яким рухається радіоактивна хмара).
    * Слідуйте у вказане місце, де вам буде надано укриття.
    * Якщо ви будете рухатися у неправильне місце у хибному напрямку, то можете погіршити своє становище, навіть якщо віддаляєтеся від АЕС, оскільки забруднюючі речовини розосереджуються дуже нерівномірно.
  • Переховуватися у будинку – це найдієвіший спосіб захисту для більшості громадян окрім тих, хто проживає у безпосередній близкості до АЕС. Будівля може слугувати значно кращим укриттям у порівнянні з автомобілем чи громадським транспортом.
    * Не завжди є можливим переховуватися вдома. Ви можете знаходитися на робочому місці та отримати вказівку зашишатися там щонайменше протягом наступних кількох годин. Ваші діти можуть бути у школі, тому вони будуть змушені перебувати в укритті на місці. В такому разі вам не слід мчати до школи та забирати дітей додому, оскільки це наражатиме дітей і вас на небезпеку. Варто дочекатися вказівки від органів влади щодо того, коли буде безпечно зібратися родиною.
    * Максимально щільно зачиніть вікна та вентиляційні канали, особливо під час або одразу після викиду радіоактивних речовин. Вимкніть кондиціонери та вентилятори. Загерметизуйте своє помешкання на термін, який визначать органи влади.
    * Уникайте перебування на верхньому поверсі безпосередньо під забрудненим радіоактивними речовинами дахом. Якщо дах бетонний, то він слугуватиме певним засобом захисту.
    * За можливості уникайте перебування на першому поверсі (найближчому до зовнішніх поверхней будинку).
    * Максимально уникайте перебування поблизу вікон та дверей. Стіни (кам’яні, бетонні) суттєво зменшать ризик вашого опромінення, як і відстань від зовнішніх поверхонь, які є найбільш забрудненими.
    * Дерев’янний будинок забезпечує значно менший рівень захисту. У дерев’янному будинку шукайте місця подалі від зовнішніх поверхонь (дах, стіни), котрі забезпечать кращий захист. Якщо у споруді є підвал, то скористайтеся ним.
    * Найбезпечніші місця – всередині будівлі за кам’яними стінами або у підвалі будівлі.
  • Щод уникнути потрапляння радіоактивного пилу у легені, вдягніть маску з фільтром найвищої якості, яка у вашому розпорядженні (в ідеалі маску рівня FFP3, але якщо такої немає, то маску мінімум рівня FFP2) або власноруч зробіть якийсь фільтруючий засіб із тканини та використовуйте його протягом часу рекомендованого органами влади.

Наступні кроки: що робити у наступні дні після витоку (етап 2):

а. Важливо пам’ятати у наступні дні:

  • Перший викид радіоактивних речовин може супроводжуватися подальшими витоками у наступні дні або тижні. За невеликим витоком з одного реактора може йти більший за обсягом у тій же будівлі. Більше того, на території ЗАЕС розміщено 6 реакторів з двома джерелами радіоактивних речовин у кожному. Дослухайтеся до інформації з офіційних джерел.
  • Радіоактивна хмара осяде. Однак, у перший проміжок часу забруднений радіоактивний пил буде висіти у повітрі, тому рекомендується носити маску.
  • Протягом наступних кількох діб стануть доступники карти з показниками концентрації радіоактивних речовин на землі. Спочатку ці карти будуть не деталізовані, але будуть доповнюватися та ставати більш точними протягом наступних днів і тижнів.
  • У разі масштабного витоку, зона сильного забруднення вірогідно не перевищуватиме кількох сотень кілометрів від АЕС у певному напрямку в залежності від погодних умов (дощ, атмосферний тиск, температура) та особливостей місцевості (пагорби, долини, ліси та інші елементи ландшафту можуть сповільнити рух радіоактивної хмари).
  • Деякі ділянки ближче до АЕС можуть зазнати нижчого рівня забруднення, тоді як певні ділянки на більшій відстані можуть бути забруднені сильніше. Схема забруднення може виглядати досить нерівномірною.
  • У зонах із меншим рівнем ураження органами влади можуть бути запроваджені менш суворі захисні заходи.
  • Рішення органів влади будуть індивідуальними для різних регіонів і навіть місцевостей, залежно від відстані до електростанції, погодних умов (вітер, атмосферний тиск, температура, вологість) і місцевого рельєфу (гори, долини, ліси і навіть великі будівлі або інші перешкоди). Таким чином, рівень забруднення може різнитися на невеликих відстанях.
  • Вища інтенсивність дози може бути обґрунтована упродовж перших днів і тижнів після радіоактивного витоку, але цього слід уникати протягом більш тривалого періоду часу. Ця аварійна фаза повинна бути якомога коротшою (див. наступний етап нижче).
  • Як приклад і приблизну оцінку зовнішнього радіаційного опромінення з потужністю дози 10 мкЗв/год (або 0,01 мЗв/год) на відкритому повітрі (приблизно в 35 разів більше, ніж природний радіаційний фон):
    * за умови перебування особи 1 годину на відкритому повітрі та 23 години у добре захищеному укритті із каменю або бетону, денна доза становитиме 33 мкЗв та 231 мкЗв на тиждень.
    * Всередині будинку із дерева, показники будуть 125 мкЗв у день та 875 мкЗв на тиждень.
    * Теоретична доза опромінення зовнішньою радіацією при перебуванні поза укриттям увесь час становитиме 1680 мкЗв на тиждень.
    * Згідно рекомендацій, необхідно обмежувати внутрішнє опромінення цезієм, основну ж загрозу становить зовнішнє радіаційне опромінення.
    * Для порівняння, середній рівень природного радіаційного фону становить 2500 мкЗв на рік. Додаткова максимально допустима річна доза для пересічних громадян становить 1000 мкЗв (1 мЗв) протягом календарного року. Для працівників атомної промисловості рівень опромінення становить 20 000 мкЗв (20 мЗв). КТ-сканування може становити 10 000 мкЗв (10 мЗв).
    * Будь-яка додаткова доза може бути шкідливою, і навіть невеликих доз потрібно уникати, якщо це можливо, в тому числі від природних джерел, таких як газ радон. Але, як зазначалося вище, радіаційний ризик від витоку радіоактивних речовин із Запорізької АЕС повинен бути збалансований з іншими ризиками у контексті України сьогодні.
  • Особливу увагу необхудно приділяти лікарням та будинкам для літніх. Персонал (лікарі, медичні працівники, клінінговий персонал, працівники у сфері логістики) мають виконувати свої прямо обов’язки допоки не буде окремого розпорядження щодо їхньої евакуації. Неорганізована евакуація лікарні може призвести до трагічниї наслідків та поставити життя багатьох паціентів під загрозу.

б. Що робити у наступні дні:

  • Споживайте лише бутильовану воду для їжу, яку зберігаєте вдома. Не вживайте фрукти та овочі з власних ділянок, якщо це не дозволено органами влади для вашої місцевості. Не вживайти молочні продукти та м’ясо тварин, які могли потрапити у зону забруднення радіоактивними речовинами.
  • Якщо вам все ж необхідно вийти назовні:
    * Обмежте час проведений за межами захищеного укриття.
    * Максимально захистіть відкриті ділянки тіла, використовуйте одяг із довгими рукавами, штани та закривайте волосся (кепка, шапка, капелюх і т.п.)
    * Якщо маєте, то обов’язково одягніть маску (див. вище) поки на необхідності цього наголошують органи влади.
    * Пересувайтеся авто замість пішої ходи або поїздки на велосипеді.
    * Перевдягніться після повернення до захищеного укриття. Складіть забруднений одяг у (пластиковий) пакет та прийміть душ.
    * Замість звичайного взуття за можливості носіть гумові чоботи. Їх можна легко очистити водою після носіння.
    * Начисто витирайте все, що може бути забруднене, коли приносите це в укриття.
    * Якщо ви несете щось до своєї оселі (як то їжа з магазину), перед транспортуванням додому покладіть це у закритий контейнер або пластиковий пакет.
  • Не розпалюйте грубку за допомогою забрудненої деревини, особливо якщо грубка знаходиться всередині приміщення. Якщо деревина перебувала на відкритому повітрі під час радіоактивного витоку на АЕС, то вона може бути забруднена.
  • Тримайте оселю в чистоті (бажано прибирати вологою ганчіркою замість пилососа).
  • Слідкуйте за власною гігієною, приймайте душ, особливо після виходу за межі захищеного укриття, регулярно мийте руки, особливо перед вживанням їжі.

Наступні тижні та місяці (етап 3):

а. Важливо пам’ятати у наступні тижні та місяці

  • Кінець етапу надзвичайної ситуації: В той час, як підвищена доза радіактивного опромінення може бути виправдана у перші дні та тижні після радіоактивного витоку, цього слід уникати протягом довгих відрізків часу. Етап надзвичайної ситуації слід тривати не довше, ніж це необхідно, та перейти до так званої «ситуації, що склалася».
  • Перебування в укритті на постійній основі не може бути перманентним рішенням через сильний вплив на життя людини.
  • Протягом тижнів та місяців будуть проводитися необхідні заходи для оптимізації або зменшення дози на громадян на скільки це можливо.
  • Беручи до уваги складний контекст війни, необхідною буде відкрита консультація керівництва країни з населенням. Зважаючи на досвід трагедії на станції Фукусіма 2011 року та катастрофу в Чорнобилі 1986 року, владі буде необхідно робити чесні заяви, не перебільшувати та не применшувати реальні ризики та залучитися підтримкою населення на рівних, використовуючи їхні знання щодо ситуації на місцях та особисті якості. Саме завдяки такому чесному партнерству ряд проблем, з якими зітикнулося людство під час попередніх катастроф ядерного характеру, можна буде уникнути, що в свою чергу означає врятовані життя.
  • Оскільки все (або ж майже все) забруднення складатиметься з часток цезію, ліквідація наслідків такого витоку триватиме протягом довгого періоду часу.
    * Є два типи радіоактивного цезію: цезій-137, період напіврозпаду якого становить 30 років, та цезій-134, період напіврозпаду якого 2 роки.  Вони можуть осідати у приблизно однакових кількостях. Менш живучий цезій-134 розпадеться швидше і його рівень зменшиться у перші два роки, а за 10 років – до 3 % до початкової кількості.
    * Крім того, певна частка радіоактивного пилу змиється дощем та сконцентруються у конкретних місцях (які потребують особливого догляду) або підуть далі у річкову систему.
    * Більшість забруднення осяде на твердих поверхнях. У лісах більшість часток цезію буде забруднювати 5-10 см верхнього шару ґрунту.
  • Передбачено два види заходів, які будуть застосовні на цьому етапі: переміщення та знезараження.
  • Переміщення може бути найкращим рішенням для сильно забруднених районів.
    * Для порівняння, після Чорнобильської катастрофи райони з рівнем забруднення цезієм-137 1480 кБк/м2 були обов’язковими для переміщення, райони з рівнем забруднення 555-1480 кБк/м2 – добровільне переміщення. Однак, зважаючи на різну природу витоку (в основному цезій) та специфічний контекст війни, необхідно встановити інші критерії, які можуть змінитися у майбутньому.
    * Деякі особи самостійно вирішать переїхати до того, коли переміщення буде обов’язковим, наприклад,  якщо вони мають маленьких дітей та/або мають можливість переїхати до своїх родичів у більш безпечні місця.
    * Переміщення тягне за собою кардинальні зміни, як індивідуальні, так і колективні. Найкращим підходом буде прийняття зваженого та узгодженого рішення місцевими громадами у співпраці з органами з питань ядерної безпеки.
    * Важливим є не лише індивідуальний аспект (домогосподарства), а й колективний аспект місцевої громади. Наприклад, людям похилого віку може бути важко залишитися, якщо більшість людей вирішили переїхати, а базові послуги, такі як магазини або медичне обслуговування, більше не доступні.
    * Переміщення може бути прийнятним рішенням у сильно забруднених сільських районах з невеликими громадами, де знезараження великих територій практично неможливе або занадто коштовне, а переміщення невеликої групи є більш доцільним.
    * Переміщення може бути відтермінованим (наприклад, через кілька місяців або навіть більше року), тимчасовим (на кілька місяців або років, наприклад, до завершення операції зі знезараження) або постійним (на багато років або навіть десятиліть).
  • Знезараження – це метод усунення забруднення з твердих поверхонь (доріг, стін будівель, дахів) або зняття тонкого (близько 5 см, залежно від рівня забруднення та інших змінних) верхнього шару ґрунту і переробка цього ґрунту як радіоактивно забруднених відходів.
    * Під час знезараження, радіоактивне забруднення може поширитися повторно, тому процедура вимагає ретельного підходу та може передбачати переміщення на короткі відрізки часу.
    * У містах та місцевостях із високою щільністю заселення знезараження може бути більш ефективним та доцільним, аніж у сільській місцевості та може передбачати не лище прибирання, але і більш радикальні заходи, як то видалення або заміна верхніх шарів дорожного полотна (особливо у центральній частині міста).
    *  Необхідно взяти до уваги досвід як хороших, так і поганих рішень, які було прийнято після аварії на Фукусімі у 2011 році.

б. Що робити у наступні тижні та місяці

Нам слід утриматися від практичних рекомендацій щодо цього проміжку часу. По-перше, зважаючи на умови війни необхідно буде провести загальну оцінку ризиків. По-друге, місцеві громади у співпраці з відповідними органами безпеки мають розробити практичний план, який враховує всі аспекти безпеки. По-третє, при обґрунтуванні заходів необхідно зважати на індивідуальні та колективні аспекти.

Як підготуватися до гіпотетичного витоку радіації? 

  • Переконайтеся, що ви маєте радіоприймач на акумуляторному живленні. Через ряд обставин він може виявитися єдиним методом комунікації у екстренній ситуації.
  • Запасіться бутильованою водою та продуктами харчування на декілька днів.
  • Запасіться масками-респіраторами найкращої якості (наприклад, FFP2 або кращим –  FFP3).
  • Приготуйте тривожний рюкзак чи сумку на випадок, якщо органи влади накажуть евакуюватися у терміновому порядку.
  • Малоймовірно, що прийом йоду буде необхідним, допоки росіяни не перезапустять реактори Запорізької АЕС. Не приймайте йод без чіткої вказівки від органів влади.